Друг

Мене всі питають, чи буду з тобою Коли забуду дерево, де лазили обоє Мене всі лякають: любов живе три роки А дружба – та живе, лиш поки ходим на уроки разом Летим у дорослий плин Все що спільного лишилось – наш дитячий теплий спомин Як став ти таким чужим? Якщо ми не винуваті, то хто першим кинув дім? Кажуть, час лікує рани, та ніхто не знає, як А я відчуваю шрами на своїх худих плечах Друг мій точно буде поруч – і в грозу, і на війні Але це, напевно, буде тільки в моїй голові Мене всі питають, кому я напишу Коли забуду, як це – тусуватися не в тиші Ах, я вас благаю, які ж ті мої роки! Невже я не знайду того, хто вип'є мої соки нафіг?! Летим у дорослий плин Все що спільного лишилось – наш дитячий теплий спомин Як став ти таким чужим? Якщо ми не винуваті, то хто першим кинув дім? Кажуть, час лікує рани, та ніхто не знає, як А я відчуваю шрами на своїх худих плечах Друг мій точно буде поруч і в грозу, і на війні Але це, напевно, буде тільки в моїй голові Кажуть, час лікує рани, та ніхто не знає, як А я відчуваю шрами на своїх худих плечах Друг мій точно буде поруч – і в грозу, і на війні Але це, напевно, буде тільки в моїй голові Сама себе питаю, кому я напишу Коли забуду, як це – тусуватися не в тиші Мене всі лякають: любов живе три роки А дружба – та живе, лиш поки ходим на уроки разом! Кажуть, час лікує рани, та ніхто не знає, як А я відчуваю шрами на своїх худих плечах Друг мій точно буде поруч – і в грозу, і на війні Але це, напевно, буде тільки в моїй голові Кажуть, час лікує рани, та ніхто не знає, як А я відчуваю шрами на своїх худих плечах Друг мій точно буде поруч – і в грозу, і на війні Але це, напевно, буде тільки в моїй голові