Весняний день малює свіжі акварелі
Фарбує ці буденні дні
Весняний день — король, і всі його пастелі
Наводять контури сумні
Незрима пам'ять днів давно минулих
Короткий спогад знов і знов
Чого вертаюся сюди? Кого забув я?
Чи правду, чи свою любов?
Анжеліка, Анже-анжеліка
Анжеліка, Анже-анжеліка
Анжеліка, Анже-анжеліка
Анжеліка, Анже-анжеліка
Чого захоче серце, кажуть, те і буде
Воно мене зігріє, а в душі зима
Неправду, ой, неправду говорять люди
Бо серце є — душі нема
Вона залишила на мене сподівання
Та право бачити її у сні
Що буде жити довше — віра чи кохання
Залишилось дізнатися мені
Анжеліка, Анже-анжеліка
Анжеліка, Анже-анжеліка
Анжеліка, Анже-анжеліка
Анжеліка, Анже-анжеліка
Анжеліка, Анже-анжеліка
Анжеліка, Анже-анжеліка
Анжеліка, Анже-анжеліка
Анжеліка, Анже-анжеліка
Анжеліка, Анже-анжеліка
Анжеліка, Анже-анжеліка
Анжеліка, Анже-анжеліка
Анжеліка, Анже-анжеліка
