-Шо?
Де я?
Коли все случілось? Ілі ще нічого не случілось?
Якщо так, то тоді за ким я щас наблюдаю?
-Це ти
-Все врємя був?
-Нєт. хто був до цього - непонятно
А може, це ти був, просто ми ще не можем це понять
Єслі поймьош ти, то і ми зможемо у всьому розібраться
Квантовий мір случівся, і ми уже в ньому
Просто прийми це і оставайся чесним
Тока так можна не запутаться
Дай води, дай води
В воздухі запах желєза все перебив і уйди
Не обарачуйся по возможності
Даже єслі почуєш, шо я от болі корчусь
Там...
За твоєю спиной, прогрузивсь новий мір
І в ньом немає мєста тибі
І шо показує твій лагатель?
Тепер я участнік, а ти наблюдатєль
Дай води, дай води
В воздухі запах желєза все перебив і уйди
Не обарачуйся по возможності
Даже єслі почуєш, шо я от болі корчусь
Там...
За твоєю спиной, прогрузивсь новий мір
І в ньом немає мєста тибі
І шо показує твій лагатель?
Тепер я участнік, а ти наблюдатєль
Бачів там больше чім мог потом вспомнить
Меж трансформаторов гудящій наполну
Согнув мою память, як лист А4
Той...
Кого не просили
Не могли, не могли... не помогли
Даже шапочки із фольги
А коли последній дощ постукав у двері
Ти не открив
Бо подумав, шо буде
І ще один...
Раз умерти там, шоб остаться тут
Видуть ротом всю пиляку із клавіатури
Квантовий компьютер наєбнувсь
Коли-коли ізучав суржик
Фабула будущего...
На тарелочкі усього, нахуй, сущего
Вибор самого ссущого защітавсь
Но не на дового
Неважно, шо в чорной коробкі
Вона поломана
Вона поломана
Вона поломана була іще до того
Як була придумана, уже поломана була
Вона поломана
Вона поломана
Вона поломана була іще до того
Як була придумана, уже поломана була
