Чи є той Бог, чи вже його нема
Ми до хрестів, як до розп'ять приперті
Кровить сльоза, холодна і німа
І на собі обвивають смерть
Не чути поруч рідного плеча
Тумани сиві плачуть над полями
Пливе в долонь обвуглена свіча
І линуть душі в небо з журавлями
Летіть, пташата, воїни, сини
Ви так хотіли небесам радіти
На божу, прошу винні без вини
Живі, як ангели і святі, як діти
