Прекрасний оповідач

Сунуть-сунуть стіни Розсунуть, ніби бики А мені би в тому всьому зробити все навпаки Хоча б палити свічку вдень Їсти більше вночі Залізти тобі голому в голову Встати, сісти, знову встати Дати голосу право, голосу спитати "Чому ж ти так постарів?" "Чому ж ти так змарнів?" Бач, бач, я просто Прекрасний оповідач Не плач Навіть ті, хто вправно йшов по воді Потім плювали сіль А ти на суші І як мінімум в тебе в шафі міль Бач, бач Ми схожі, в нас обох біль Бач, бач Ми схожі, в нас біль Бач, бач Сунуть-сунуть стіни Пульсують голоси, а А мені би в тому всьому потоці Десь так на третьому кроці Вже не бачити скалок в оці Всі свої колоди виставити в колони І там таки постаріти І там таки змарніти Бач, бач, я просто Прекрасний оповідач! Не плач Навіть ті, хто вправно йшов по воді Потім плювали сіль А ти на суші І як мінімум в тебе в шафі міль Бач, бач Ми схожі, в нас обох біль Бач, бач Ми схожі, в нас біль Бач, бач Ми схожі, в нас